Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• Системний аналіз  норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для призначення Міністерством юстиції України камеральної перевірки державного реєстратора є виявлення у реєстрах порушень порядку державної реєстрації під час: 1) розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; 2) обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту; 3) за результатами моніторингу реєстраційних дій.

  Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань має повноваження у процесі здійснення контролю за діяльністю у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у тому числі звертатися до Міністерства юстиції України з поданням про проведення перевірки (камеральної перевірки) державних реєстраторів.

  Постанова від 10 липня 2018 року у справі № 825/1808/17 

• Спір з приводу законності рішень Міністерства юстиції України, виданих у формі наказів про скасування рішень державного реєстратора, прийнятих Міністерством юстиції України  внаслідок перевірки процедури здійснення реєстрації - підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що виник внаслідок виконання Мін'юстом владних управлінських функцій.

  При вирішенні спору з наданням оцінки правомірності рішень Мін'юсту слід з'ясовувати обставини наявності підстав для відновлення майнових прав позивача з огляду на положення статті 393 ЦК України, оскільки відновлення становища, яке існувало до прийняття рішень МЮ України, неможливе без їх скасування, тобто вимоги є поєднаними. Вимога про поновлення записів не може розглядатись окремо, оскільки є наслідком визнання незаконними і скасування рішень Комісії.

  Отже, скасування Мін'юстом рішень державного реєстратора та відновлення становища, яке існувало до такого скасування, зокрема наявність у реєстрі записів про право власності позивача на земельні ділянки, за своїм юридичним змістом взаємопов'язані.

  Постанова від 11 квітня 2018 року у справі № 910/8424/17

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73408853

• Позивач оскаржує рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку (первинна реєстрація), вказуючи на процедурні порушення реєстратором вимог Закону № 1952-ІV, відсутність письмової згоди всіх співвласників об'єктів нерухомого майна на проведення їх реконструкції та відсутність у третіх осіб документів на підтвердження права власності (до моменту проведення реконструкції). 

  Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що предметом розгляду є не самі по собі дії державного реєстратора з надання адміністративних послуг, а результат таких послуг - державна реєстрація права приватної власності на нежитлові приміщення, якою підтверджується певний юридичний статус об'єктів нерухомості, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.  

  Постанова від 6 червня 2018 року у справі № 826/12559/16     

• У разі, якщо позивач не порушує перед судом питання правомірності/неправомірності набуття ним чи третьою особою права власності на нерухоме майно та спір про право фактично вирішений судом цивільної юрисдикції, -  спір з приводу оскарження рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - є публічно-правовим.

  Предметом перевірки у адміністративній справі є дотримання встановленого законом порядку прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про держреєстрацію.

  Постанова від 5 червня 2018 року у справі № 804/20728/14

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74809369 

• Спірні правовідносини виникли між учасниками справи (між позивачем та третьою особою – Банком) у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань за договором іпотеки і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки – квартири, при наявності у позивача права власності на частину квартири і прописаних в цій квартирі неповнолітніх дітей.

  За таких обставин, існує спір про право, що виключає можливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір суди мають вирішувати за правилами ЦПК.

  Постанова від 06 червня 2018 року у справі № 804/3509/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74687957 

• Позивач - Житлово-будівельний кооператив оскаржує  рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на квартири за третьою особою (Товариством), мотивуючи тим, що таке Товариство не було членом ЖБК, не сплачувало пайові внески, не отримувало від позивача відповідні довідки про членство та сплату внесків, а тому не могло набути право власності на ці квартири.

  Такий спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, існує спір про право, що виключає розгляд справи  у порядку адміністративного судочинства. Цей спір має вирішуватись за правилами ГПК.

  Постанова від 06 червня 2018 року у справі № 810/2421/16

• Спір з приводу  правомірності здійснення держреєстратором повторної реєстрації похідного речового права  (права користування земельною ділянкою у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на ту саму земельну ділянку за іншим користувачем т.зв. "подвійна реєстрація") - не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

  Постанова від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16

• Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше викладених правових висновків у спорі щодо державної реєстрації речових прав оренди земельної ділянки (подвійна реєстрація).

  Вирішуючи справу в межах адміністративного провадження, суди виходили з того, що між позивачем та Товариством відсутній спір про право оренди земельної ділянки, оскільки позивач оскаржує виключно порушення порядку здійснення державної реєстрації речових прав.

  Позиція Великої Палати Верховного Суду: оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер і має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

  Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

  Скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

  Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й  особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

  Постанова від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16

http://reyestr.court.gov.ua/Review/77969515  

• Спірні правовідносини щодо реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення пов'язані з виникненням у третіх осіб - фізичної особи та Житлово-будівельного кооперативу права власності на спірний об'єкт нерухомості на підставі цивільно-правової угоди. Такий спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, тому підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

  Постанова від 13 червня 2018 року у справі № 822/2601/16

• Позивачем оскаржуються дії та рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за третьою особою на домоволодіння (позивач та третя особа є співвласниками об'єкта нерухомості).

  Предметом спору в цій справі є правомірність вчинення реєстраційних дій з державної реєстрації речового права, за наявності в Державному реєстрі прав запису про державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно (за судовим рішенням).

  Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій держреєстратора, як суб'єкта наділеного Законом №1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо перевірки поданих для цього документів та наявності в особи, яка звернулася за державною реєстрацією, обтяження речових прав на її нерухоме майно.

  Тобто в цій справі спір про право відсутній,  дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, а тому спір публічно-правовий.

  Постанова від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16

• Предметом окарження у даній справі є рішення Виконавчого комітету міської ради в частині зміни адрес та оформлення права власності на нерухоме майно.

  Спір виник між юридичними особами з приводу набуття права власності на об'єкт нерухомого майна. Спірні рішення є пов'язаними, оскільки одним рішенням Виконкому надано нову адресу майновому комплексу, а другим рішенням Виконкому вирішено оформити право власності на окремі об'єкти, які знаходяться за цією адресою.

  Оскаржуваний ненормативний акт суб'єкта владних повноважень вичерпав свою дію у зв'язку з його реалізацією. Таким чином, виник спір про цивільне право, і подальше оспорювання права власності на спірне нерухоме майно не могло здійснюватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкт нерухомого майна.

  Отже, дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися судами господарської юрисдикції.

  Постанови від 05 червня 2018 року у справі №1423/2146/10 та від 18 квітня 2018 року у справі № 607/10615/15-а.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74488329 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73657864 

• Предметом позову є оскарження дій державного реєстратора про державну реєстрацію змін відомостей про керівника ОСББ (відповідно до рішення правління ОСББ за протоколом про обрання позивача головою правління).

  У справі яка розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку із реалізацією права участі у товаристві, зокрема права на участь в управлінні, складовою якого є право обирати та бути обраним до складу органів управління.

  Ці правовідносини є цивільно-правовими, оскільки між учасниками ОСББ існує спір про скасування певних рішень правління ОСББ, викладених у формі протоколів, що є предметом розгляду у іншій судовій справі, а даний спір є похідним та має на меті насамперед поновлення позивача на посаді керівника ОСББ.

  Тобто, між позивачем та держреєстратором (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, а тому спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

  Постанова від 10 травня 2018 року у справі №826/15205/14.

  Аналогічна позиція узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховоного Суду, наведеним у постановах від 21.03.2018 у справі №802/1792/17-а та від 12.04.2018 у справі №817/1048/16.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73901554 

• У даній справі оскаржуються реєстраційні дії, пов'язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та зміни складу або інформації про засновників.

  Підґрунтям і метою пред'явлення позовних вимог у цій справі є визнання недійсними протоколів загальних зборів ТОВ та договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ, які, за твердженням позивача, порушують його права як учасника ТОВ на належну йому частку у статутному капіталі, тобто має місце оспорювання цивільного права особи, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

  Спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та зміни складу або інформації про засновників. Такий спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

  Постанова від 04 вересня 2018 року у справі № 826/1934/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76397733

• У даній справі особа оскаржувала до адміністративного суду дії суб'єктів владних повноважень - державних реєстраторів, пов'язані з реєстрацією змін до установчих документів ТОВ, внесенням відомостей щодо зміни складу його учасників та керівника, посилаючись при цьому на недотримання цими суб'єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

  Проте з висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов'язана з підробкою протоколу загальних зборів ТОВ, незаконним виключенням позивача зі складу учасників цього товариства, а також нікчемністю договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ.

  Отже, звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

  Постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76673384 

• Перелік визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підстав для залишення без розгляду документів, поданих для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню. 

  Постанова від 08 травня 2018 року у справі №815/1210/15

• У цій справі оскаржується рішення нотаріуса про реєстрацію права власності на квартири.

  За позицією позивача жодних договорів стосовно придбання чи продажу квартир вона не укладала й до відповідача для вчинення реєстраційних дій не зверталася. Перехід права власності на згадані квартири здійснено по підроблених документах, що встановлюється в кримінальному провадженні, за результатами якого рішення не прийнято.

  Позов обґрунтовано тим, що реєстратор прийняла оскаржувані рішення, не встановивши відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам Закону України від 01 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

  Оцінка дій приватного нотаріуса напряму залежить від рішення суду щодо дійсності укладення договорів купівлі-продажу квартир, а отже ці правовідносини є похідними від спору про право. Таким чином, спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами ЦПК, з метою встановлення відповідності вказаних договорів вимогам ЦК України.

  Постанова від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16

• Договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким змінено іпотекодержателя, є підставою для внесення змін до обтяження (запису в Державному реєстрі іпотек) відповідно до пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (чинного на момент здійснення оскаржуваної реєстраційної дії).

  У державного реєстратора відсутні підстави вимагати додатковий правочин (фактично згоду іпотекодавця) про внесення змін до договору іпотеки. Здійснюючи таку державну реєстрацію, держреєстратор не обмежує право власності іпотекодавця, а навпаки гарантує право власності як банків-іпотекодержателів, так і їх вкладників. Підписуючи договір іпотеки іпотекодавець добровільно погоджується на встановлення особливого порядку розпорядження іпотекодержателем об'єктом іпотеки, беручи при цьому на себе відповідні зобов'язання.

  Постанова від 11 квітня 2018 року у справі № 826/6071/16

 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73354597 

• Предметом оскарження у даній справі є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (квартиру), визнання незаконною держреєстрацію на спірну квартиру та скасування запису.

  На момент звернення до суду право власності на нерухоме майно, а саме на спірну квартиру перейшло до третьої особи у справі (на підставі договору іпотеки та договору відступлення права вимоги), тобто спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотечного), а позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача.

  Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

  Постанова від 28 серпня 2018 року у справі № 826/7122/15.

  Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 816/1604/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 820/8219/15 та від 22 серпня 2018 року у справі № 820/4673/16.

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/76673345 

• Васильківська міська рада звернулася до суду на захист права власності на земельні ділянки до відповідача – Васильківської районної ради як особи, за якою зареєстровано право власності на ті ж самі земельні ділянки.

  Державній реєстрації підлягає заявлене право, і здійснюється вона суб’єктом державної реєстрації не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема на підставі заяви особи, за якою проводиться реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб’єктом звернення за такою послугою та суб’єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

  Якщо в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою – суб’єктом звернення за послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то виникає спір про цивільне право. Ця особа і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст і стан цього права.

  Тобто цей спір виник із майнових відносин приватноправового характеру і його існування не залежить від того, чи додержав вимог законодавства суб’єкт державної реєстрації прав, роблячи відповідний запис. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір про право власності на земельні ділянки між двома суб’єктами цивільних відносин, які не перебувають між собою у відносинах влади та підпорядкування, належить до юрисдикції адміністративних судів і необґрунтовано відмовили у відкритті провадження у справі в порядку господарського судочинства з цих мотивів.

   Постанова від 2 жовтня 2018 року у справі № 911/488/18

 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77509183 

• Порушуючи питання про визнання неправомірним та скасування запису про державну реєстрацію права користування приміщенням горища третіми особами, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у реєстратора в порушення вимог Закону № 1952-ІV не було законних підстав для реєстрації за третіми особами права користування спірним нежитловим приміщенням без письмової згоди всіх співвласників багатоквартирного будинку, оскільки спірне нежитлове приміщення цього будинку відноситься до допоміжних приміщень і приміщень загального користування, є спільним майном усіх власників квартир зазначеного будинку, а тому такі дії реєстратора порушують права позивача, як співвласника багатоквартирного будинку.

  Таким чином, вимоги про скасування запису щодо реєстрації права користування спірним нерухомим майном за третіми особами фактично спрямовані на відновлення прав позивача у зв'язку з незаконним, на її думку, користуванням нежитловим приміщенням (горищем) третіми особами на підставі договору найму та пов'язані з намаганням позивача відновити своє порушене право на це майно як співвласника.

  Отже, у цій справі заявлено позов на захист приватного інтересу шляхом скасування запису про державну реєстрацію права користування третіми особами спірним нерухомим майном (приміщенням горища). Здійснення такого захисту судом напряму залежить від вирішення питання, кому саме належить право користування спірним нерухомим майном, і відповідно правомірності набуття такого права шляхом укладення договору найму цього майна.

  Спірні правовідносини стосуються права учасників справи на об'єкт нерухомого майна, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивачки.

  Постанова від 29 серпня 2018 року у справі № 807/719/15

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76166542 

• При визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження.

  Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

  У даному випадку позивач звертаючись до суду з позовом до Департаменту з надання адміністративних послуг в порядку цивільного судочинства, зазначав, що йому належить право власності на квартиру, проте він не може здійснити державну реєстрацію своїх прав, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно державний реєстратором внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно із відмінними технічними характеристиками; просив виключити зазначений запис з реєстрів.

  Тобто позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо внесення запису про реєстрацію права власності на належне йому на праві власності нерухоме майно із відмінними технічними характеристиками квартири. Інших підстав для скасування записів позовна заява не містить. Спір між подружжям з приводу права власності на квартиру вирішено.

  Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

  Постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78376852

• Велика Палата ВС констатувала, що спір про скасування державної реєстрації ОСББ не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв’язку з протиправним внесенням до реєстру суб’єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи.

  Водночас зазначений спір не є таким, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин або у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності. Натомість ідеться про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

  Постанова від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80224650

• Позивачка звернулася до суду з позовом до реєстраційної служби Чернівецького МУЮ, державного реєстратора, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за третьою особою права власності на частину житлового будинку та про відмову в державній реєстрації за позивачем права власності на спірну частину житлового будинку.

  Суд першої інстанції позов задовольнив. Натомість апеляційний суд постанову суду першої інстанції скасував, ухваливши нову - про відмову у задоволенні позову.

  Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення попередніх інстанцій та закрила провадження у справі з тих підстав, що спір про скасування рішення та/або запис про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб`єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

  Спірні правовідносини у цій справі виникли фактично щодо права власності на частину будинку, оскільки позивачка шляхом оскарження реєстраційних дій щодо спірного майна фактично намагається встановити факт наявності у неї речового права на спірне нерухоме майно та відсутність такого права у третьої особи.

  Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним відповідачем у такому спорі має бути особа, реєстрацію речового права якої оскаржує позивачка. Участь державного реєстратора, який вніс відомості щодо наявності речового права на спірне майно в іншої особи як співвідповідача в разі, якщо позивач вважає її винною у порушенні своїх прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.

  Розгляд цього спору в порядку адміністративного судочинства окремо від розгляду спору щодо належності речового права на спірне майно не розв`яже остаточно спір між особами, які одночасно претендують на набуття речових прав на це майно, оскільки реєстраційні дії являють собою посвідчення факту набуття певних речових прав, однак не є підставою їх набуття.

  Постанова від 19 червня 2019 року у справі № 824/1751/14-а

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/82738711 

• У справі, що розглядається предметом спору є правомірність реєстраційної дії про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, а його підставами - кадастровий номер земельної ділянки, що належить орендодавцеві на праві власності і той, який вказаний у договорі оренди не співпадають.

  Саме по собі оскарження і скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації права оренди, здійсненої на підставі договору, в якому помилково зазначено кадастровий номер земельної ділянки, без розірвання або визнання недійсним такого договору  - не призведе до відновлення чи захисту прав позивача.

  Постанова від 11 вересня 2019 року  у справі  № 802/1367/17-а

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84195884