Транспортний податок

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• Верховний Суд погодився з висновком про протиправність податкового повідомлення-рішення з транспортного податку за 2016 рік з тих підстав, що податковий орган не надав суду належного обґрунтування середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов'язання на момент прийняття ППР (у податкового органу був відсутній будь-який розрахунок середньоринкової вартості автомобіля на момент прийняття спірного ППР, а також відсутня інформація щодо такого транспортного засобу на сайті Мінекономрозвитку), позаяк визначив середньоринкову вартість автомобіля  у 2016 році, з урахуванням первинної вартості нового авто за даними сайту Мініекономрозвитку станом на серпень 2017, без врахування певних характеристик автомобіля позивача. Визначена відповідачем ціна транспортного засобу не є ціною ідентичного автомобіля.

  Постанова від 29 березня 2018 року у справі №820/2478/17

• Аналіз положень ПК, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році до уваги береться, зокрема, середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик ТЗ і встановлюється виключно Мінекономрозвитком.

  Повноваження податкового органу полягають виключно у прийнятті ППР на підставі інформації про автомобілі, середньоринкова вартість яких визначена Мінекономрозвитком і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб'єктами владних повноважень чи власниками ТЗ. Більше того, до повноважень ДФС не входить перевірка визначеної Мінекономрозвитку середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб (матеріали справи не містять таку інформацію Мінекономрозвитку).

  Постанова від 20 березня 2018 року у справі №820/4054/17

• У даній справі, перевіряючи правомірність  ППР  з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік, суди  дослідили перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку та установили відсутність у цьому переліку транспортного засобу позивача.

  При визначенні податкового зобов'язання податковий орган неправомірно використав інформацію з офіційного сайту компанії «AVTO-RIA», а не офіційного сайту Мінекономрозвитку, що доводить протиправність спірного ППР.

  Постанова від 29 березня 2018 року у справі №820/3032/17

 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73081736 

• Обов’язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, а не на ДФС. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті ППР на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

  Постанова від 13 березня 2018 року у справі №821/2089/16

• Установлення факту відсутності автомобіля моделі та марки, власником якого є позивач, у офіційно оприлюдненому Мінекономрозвитку переліку автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (звітного року) є підставою для висновку про неправомірність податкового повідомлення - рішення, яким позивачу визначено транспортний податок за 2017 рік.

  Постанова від 08 серпня 2018 року у справі №813/3073/17

• Принцип презумпції правомірності платника податків у податкових спорах – позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (спір з транспортного податку за 2017 рік).

  Серед принципів, проголошених ПК, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України).

  Верховний Суд наголосив, що суд апеляційної інстанції повинен був вказати на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

  Верховний Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

  Постанова від 05 листопада 2018 року у справі № 822/2687/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/77636854