flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Акцизний податок

28 квітня 2020, 10:30

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

  • Верховний Суд сформулював правову позицію щодо отримання ліцензії на операції зі спиртовмістким компонентом моторного палива.

    Фабула справи: Позивач переконував, що не здійснював торгівлю спиртом, а придбаний спиртовмісткий продукт «компонент моторного палива альтернативного, марки Б» є антидетонаторним засобом і використовується для виробництва біопалив, палив моторних сумішевих для двигунів внутрішнього згорання, в тому числі біодизелю, а також як добавка до бензинів автомобільних. Позивач доводив, що ця продукція відповідає коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) 3811190000, тож не є підакцизною, тому її подальша реалізація не потребує отримання ліцензії на торгівлю спиртом.

    Суди попередніх інстанцій позов задовольнили. Верховний Суд зазначив, що суди першої й апеляційної інстанцій застосували неправильне тлумачення закону та скасував рішення попередніх інстанцій з огляду на наступне.

    Верховний Суд роз’яснив, що класифікація товарів визначена в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД – складовій Митного тарифу України (додаток до Закону України «Про Митний тариф України»). Пунктом 1 Основних правил інтерпретації встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

    Опис товару, якого стосується спір, в позиції 3811 обмежений лише назвою «антидетонатор», тоді як позиція 2207 описує його детальніше, а саме як «спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше», тобто, розкриває його характеристики як суміші з такою концентрацією спирту етилового.

    Враховуючи зазначене, компонент моторного палива альтернативного, реалізацію якого здійснив позивач у цій справі, відповідає коду 2207 згідно з УКТ ЗЕД, на операції з ним поширюються вимоги, встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак застосування до позивача фінансових санкцій за порушення ст. 14 цього Закону є правомірним.

    Постанова Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі  816/2897/15

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85933614

 

  • Предмет спору: податкове повідомлення-рішення, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку за 2015 рік (Товариство здійснювало через мережу АЗС роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевим споживачам за готівку та безготівковій формі).

    Об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків. При відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 ПК.

    Податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій, у зв'язку з чим ППР з акцизного податку є правомірними.

    Постанова від 13 березня 2018 року у справі №807/717/17

   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72745122

 

  • Предмет спору: податкова консультація з акцизного податку.

    Проблемою даного спору є з'ясування того, чи в кожному випадку «відпуск» нафтопродуктів є їх «реалізацією» (продажем) для цілей оподаткування акцизним податком. Ставлячи під сумнів податкову консультацію податкового органу, Підприємство вказувало, що операції з пальним (підакцизними товарами), здійснені у межаж цивільно-правових та господарських договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари, не є об'єктом оподаткування акцизним податком.

    ВС дійшов висновку, що податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій, у зв'язку з чим прийнята податковим органом оскаржувана податкова консультація є правомірною.

    Постанова від 27 березня 2018 року у справі № 813/4238/15

   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73042782