Спори з приводу оскарження індивідуальних податкових консультацій

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• Надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але не містить висновків або рекомендацій щодо їх застосування для конкретного платника, який звернувся за таким роз’ясненням, підлягає скасуванню.

  Фабула справи: Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною індивідуальної податкової консультації.

  Індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому така консультація надана.

  При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування.

  Податкова консультація обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

  Відтак, при наданні неякісної та/або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права, передбаченого п.53.1 ст.53 Податкового Кодексу України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

  Постанова від 28.01.2020 року у справі № 804/8131/16

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87268506

• Податкова консультація як форма оприлюднення офіційного розуміння положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, породжує юридичні наслідки для платника податку, за своїм змістом є рішенням суб’єкта владних повноважень.

  Висновки суду про те, що жодних управлінських висновків податкова консультація не містить, так само як і не приписує позивачеві обов’язку вчиняти будь-які дії - помилкові.

  Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам чинного законодавства, – це юридичний факт, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв відповідно до наданих такою консультацією роз’яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

  Постанова від 20 лютого 2018 року у справі №813/2617/15

• Предмет спору: податкова консультація з акцизного податку.
   
  Проблемою даного спору є з'ясування того, чи в кожному випадку «відпуск» нафтопродуктів є їх «реалізацією» (продажем) для цілей оподаткування акцизним податком. Ставлячи під сумнів податкову консультацію податкового органу, Підприємство вказувало, що операції з пальним (підакцизними товарами), здійснені у межаж цивільно-правових та господарських договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари, не є об'єктом оподаткування акцизним податком.
   
  Верховний Суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій.
   
  Постанова від 27 березня 2018 року у справі № 813/4238/15

• Верховний Суд дійшов висновку, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску є здійснення такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

  При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

  Постанова від 28 березня 2019 року у справі №820/6324/17

• На загальноосвітній навчальний заклад поширюється пільга щодо звільнення від сплати земельного податку, незалежно від форми власності і джерел фінансування такого закладу, також не є об’єктом оподаткування і нерухомість цього навчального закладу, що використовується ним для надання освітніх послуг.

  Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач (Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом») звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з листом про отримання індивідуальної податкової консультації з питань, чи має МАУП право на пільгу щодо сплати податку на землю, встановлену підпунктом 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України, чи є об'єктом оподаткування будівлі МАУП, яка є загальноосвітнім навчальним закладом, у розумінні підпункту 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. У вказаному листі з посиланням на норми ПК України позивач стверджував, що МАУП за специфікою своєї освітньої діяльності є одночасно вищим та загальноосвітнім навчальним закладом, на що надав відповідні підтвердження. Оскільки позивач є загальноосвітнім навчальним закладом, то він повинен бути звільнений від сплати податку на землю в порядку підпункту 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України, а будівлі загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не належать до об'єктів оподаткування.

  Листом ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь позивачу, в якому контролюючий орган зробив висновок про те, що на позивача ця податкова пільга не може поширюватися, оскільки він належить до тих закладів освіти, які не утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Також відповідач зазначив, що нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке належить позивачеві, оподатковується на загальних підставах.

  Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін рішенням апеляційної інстанції, позов задоволено.

  Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій з огляду на те, що будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно  (підпункт «і» підпункту 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

  Колегія суддів зазначила, що від сплати земельного податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування (підпункт 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України).

  Постанова від 19 листопада 2019 року у справі № 826/2250/17