У даній справі були застосовані заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної служби геології та надр України.
Забезпечуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання Припису може мати наслідком зупинення дії спеціального дозволу, що в свою чергу унеможливить здійснення господарської діяльності заявника. Апеляційний суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
Верховний Суд скасував судові рішення, зазначивши, що застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, зупинив дію Припису та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, не виконувати вимог Припису, не зважаючи на встановлені відповідачем під час заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства. Суд фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.
Насамперед, Верховний Суд звернув увагу на те, що:
рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду;
предметом судового розгляду не є законність ймовірних наслідків невиконання припис, позаяк суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Постанова від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18
_03_03.png)
