Статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• Строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

  Фабула справи: Особа звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною і скасувати відмову Харківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, зобов’язати останню здійснити перерахунок пенсії. Відмовляючи в задоволенні позову повністю, суд першої інстанції виходив з того, що застосуванню в даному випадку підлягають норми Законів України «Про Державний бюджет України» на 2011-2014 роки, тобто під час дії вказаних законів розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, громадянам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

    Суд апеляційної інстанції частково погодився з цим висновком та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення, оскільки відповідачем не надано доказів розгляду заяви позивача від 17.08.2016 про перерахунок пенсії та прийняття рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону 1058-IV. Разом з тим, залишаючи без розгляду позовні вимоги позивача в частині проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 03.08.2014, суди обох інстанцій виходили з того, що про розмір своєї пенсії позивач був обізнаний щомісячно отримуючи пенсію. Проте до суду звернувся лише 14.11.2016. При цьому жодних причин пропуску строків не навів.

  Правова позиція ВС/КАС: Розглянувши касаційну скаргу, колегія судів вирішила задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

  Зобов`язання суб`єкта владних повноважень вирішити питання перерахунку пенсії або відмовив в її перерахунку саме у формі прийняття рішення (чи наказу), коли з наданої листом відповіді стає зрозуміло, що відповідь для заявника є негативною, має ознаки формалізму

  З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, відмова у формі листа свідчать про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством. Оскільки процес надання позивачу відмови у перерахунку пенсії без прийняття відповідного владного управлінського рішення може бути тривалим, то в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме вирішення судом питання про визнання протиправною відмови Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, викладеної в листі від 23.08.2016 та зобов`язання вчинити певні дії (або ж відмовити в задоволенні цих вимог).

  Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - ст. 55 та 124.

   Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

  При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

  Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

  Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

  Постанова ВС/КАС від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91538349?fbclid=IwAR1YPxPyiNgT0MASvN2QE5XV1DNOD2C81TyJIkQjaDObk8GXZry2xFDrNcw

• Велика Палата Верховного Суду висловила позицію щодо виплати щомісячної грошової допомоги у зв’язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

  Фабула справи. Як вбачається з матеріалів справи, позивач - особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебувала на обліку в управлінні ПФУ. До 01.01.2015 року позивач отримував підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII, однак виплату такого підвищення було припинено у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, яким було виключено, зокрема, ст. 39 Закону № 796-ХІІ.

  Рішенням від 17.07.2018 р. № 6-р/2018 Конституційний Суд України визнав вказані зміни неконституційними.

  Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Конституційний Суд України рішенням від 17.07.2018 р. № 6-р/2018 відновив дію редакції ст. 39 Закону № 796-ХІІ, яка була чинна до 1.01.2015 р., а Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру і порядку виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених цим Законом.

  З огляду на це, з 17.07.2018 р. позивач має право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення.

  У зв’язку з набранням чинності Законом України від 19.12.2018 р. № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст. 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

  Відтак, Велика Палата ВС висловила позицію, що щомісячна грошова допомога повинна вираховуватися у процентному співвідношенні не до мінімальної заробітної плати, а до прожиткового мінімуму працездатних осіб встановленого на 01 січня поточного календарного року.

  Постанова Верховного Суду від 11.12.2019 р. у справі № 240/4946/18

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86877145

• Перерахунок та виплата пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

  Згідно внесених до Закону № 796-ХІІ змін умови та порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України.

  Пенсійний фонд виплачуючи позивачу пенсію у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.

  Постанови від 13 лютого 2018 року у справі № 756/8380/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі № 193/877/16-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72287971

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72287907

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72366914

• Призначення пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

  Згідно з внесеними у частину третю статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінами її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

  Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається): особа має статус особи з інвалідністю; особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

  Такий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду про відмову у відкритті провадження у справі як зразкової від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18 та від 11 червня 2018 року у справі № 820/2589/18.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73901590

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74616527

• Право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження. Зазначене має бути підтверджене відповідним посвідченням.

  У даній справі суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а його безпосередня участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджена належними та допустимими доказами.

  Постанова від 19 червня 2018 року у справі №675/2071/16-а

• З огляду на норми частини третьої статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ та пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є єдиним документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

  Також слід зазначити, що за положеннями статті 55 Закону № 796-ХІІ право особи на призначення пенсії із заниженням пенсійного віку пов’язано із фактом постійного проживання або роботи на відповідній забрудненій території.

  У цій справі належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, а тому посвідчення є чинним.

  Проте, наявність посвідчення без довідки, що підтверджує проживання або роботу на забрудненій території не є достатньою підставою для визначення права на призначення пенсії  за зменшенням віку, оскільки за пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заяви про призначення пенсії за віком додаються: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою проводились роботи по ліквідації; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях.

  Постанова від 24 липня 2018 року у справі № 129/3151/16-а

• Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

  За правилами статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

  Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

  У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

  Аналіз вказаного положення Закону № 796-ХІІ свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

  Отже, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

  Постанова від 24 липня 2018 року у справі №347/581/17.

  Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 560/675/17 та  від 15.05.2018 у справі № 565/1447/17.

• Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII внесено зміни, зокрема, і до  статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII. Вказаний  закон набрав чинності з 01.01.2015 року.

  Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

  Відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри таких пенсій визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

  Пунктом 11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210, мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ групи інвалідності - 160% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

  Пунктом 13 цього ж Порядку в редакції, що діяла у спірний період (з січня 2014 р. по січень 2016 р.), встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно  до  Закону  № 796-ХІІ  виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 з  числа учасників  ліквідації   наслідків   аварії   на Чорнобильській АЕС  інвалідам II групи - 379,60 грн.

  Отже,  виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проводилась у спірний період у розмірі, встановленому постановою КМУ № 1210.

  Постанова від 24 липня 2018 року у справі  № 489/64/16-а

• З моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення – зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі ст. 39 Закону № 796-ХІІ відновлено право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

  Рішення від 21 січня 2019 року у справі № 240/4937/18

• Постраждалі внаслідок ЧАЕС, віднесені до 4 категорії, зберігають цей статус після 1 січня 2015 року.

  Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулювала правовий висновок про застосування підпункту 1 пункту 4 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»: виключення з 1 січня 2015 року зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31 грудня 2014 року, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

  Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

  Постанова від 20 березня 2019 року у справі № 697/121/17

• Догляд за пенсіонером, незалежно від його віку, за відсутності висновку медичного закладу про потребу в сторонньому догляді, не може бути підставою для зарахування періодів такого догляду до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком.

  Суть спору полягала в тому, що позивач звернувся до управління ПФУ з вимогою призначити йому пенсію за віком (після досягнення 60 років) як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Оскільки на цей період він не мав необхідного страхового стажу – не менше 15 років (відповідно до Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), просив зарахувати до його страхового стажу період догляду за пенсіонерами.

  Управління ПФУ відмовило позивачеві, мотивуючи тим, що страховий стаж позивача (9 років 2 місяці 27 днів) є недостатнім для призначення пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС. Крім цього, позивач не надав необхідних довідок, які б дали змогу визначити його період роботи в зоні відчуження під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Період догляду за особами пенсійного віку також не був зарахований до загального стажу роботи через відсутність медичного висновку про те, що такі особи потребували стороннього догляду.

  Верховний Суд зазначив, що за відсутності необхідного мінімального страхового стажу особі не може бути призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» навіть за умови підтвердження факту участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідні періоди.

  Верховний Суд вказав, що до стажу роботи зараховуються періоди догляду не за будь-яким пенсіонером, а лише за тим, який потребує такого догляду (пункт «ж» ст. 3 та пункт «є» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Потреба в такому догляді має бути підтверджена відповідним висновком медичного закладу. Адже саме стан здоров′я є тим критерієм, за яким певних осіб віднесено до категорії осіб, час догляду за якими зараховується до стажу роботи.

  Непідтвердження статусу особи з інвалідністю І групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.

  Постанова від  31 липня 2019 року у справі № 348/2357/16-а